Позиція Верховного суду проти використання штучного інтелекту
Вперше Верховний суд України висловив свою позицію стосовно використання штучного інтелекту в судових процесах. Це стало відомо у зв’язку з розглядом справи між приватним підприємством “Агротрейд груп” та приватною особою.
Заявник, маючи на меті стягнути борг у розмірі 4,7 млн гривень, звернувся до суду з проханням роз’яснити деякі поняття та висновки у рішенні для правильного застосування норм права. Одним із таких понять було “добровільне зобов’язання”, яке було процитовано заявником з використанням штучного інтелекту ChatGPT.
Однак суд не прийняв аргументи заявника, вказуючи на відсутність етичних стандартів, що регулюють використання штучного інтелекту в судочинстві. Ухвалюючи рішення, Верховний суд зазначив, що технології повинні поважати справедливий судовий процес та не перешкоджати автономії суддів.
Таким чином, використання штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, не визнається джерелом достовірної інформації в порівнянні з судовими рішеннями.
Не всі судді поділяють однакову думку
Ганна Вронська, суддя, висловила свою власну позицію стосовно висновків Верховного суду.
За її словами, заявник, посилаючись на відповіді, створені штучним інтелектом ChatGPT, не проявив неповагу до суду та не піддавав під сумнів його висновки, а навпаки — прагнув зрозуміти та уточнити деякі висновки Верховного суду.
За її словами, заявник, посилаючись на відповіді, створені штучним інтелектом ChatGPT, не проявив неповагу до суду та не піддавав під сумнів його висновки, а навпаки — прагнув зрозуміти та уточнити деякі висновки Верховного суду.
“У заяві немає жодних принизливих, образливих або інших негативних висловлювань, демонстрації неуважності до суду та інших негативних аспектів”, — відзначила пані Вронська.
За її думкою, чинне господарське процесуальне законодавство не забороняє використання штучного інтелекту під час господарського судочинства.
Крім того, в судовій практиці не існує чітких критеріїв або усталених підходів, за якими використання штучного інтелекту учасниками судового процесу може вважатися зловживанням процесуальними правами.
